Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

30 липня 1918 року таращанські повстанці (від Тараща, тепер Київської обл.), прорвавши кільце оточення німецьких та гетьманських військ під Ставищем, рушили до Дніпра, щоб переправившись через нього, пробитися на Донбас і влитися до Запорозької дивізії, що стояла там на кордоні Української Держави. Про Запорожців казали, що вони дотримуються старовинного закону Січі "Запорожжя нікого не видає". Тож керівник таращанців Федір Гребенко розраховував домовитися з ними, щоб заховати своїх соратників від переслідувань гетьманської влади, зробивши їх козаками Запорозької дивізії. Таращанське повстання, як відомо, проходило під гаслом відновлення УНР, скасованої внаслідок гетьманського перевороту 29 квітня 1918 р. Запорозька дивізія, сформована за часів УНР також відзначалася республіканськими симпатіями. Тож надії Гребенка, здавалося, не були марними.


В найстрашнішому сні Федір Гребенко не міг собі уявити, що через якихось 20 днів залишки його повстанців, розгромлені німцями на Полтавщині, опиняться в нейтральній смузі між Українською Державою й комуністичною Російською Федерацією і будуть змушені під загрозою смерті вступити до так званих "повстанських дивізій", що їх московська комуна пошле на війну проти УНР, за відновлення якої таращанці повстали. Знову ж таки Москва обдурила. Таращанцям, які сиділи у курських лісах в інформаційній ізоляції, казали, що вони йдуть звільняти свій нарід від гетьманців і німців. З цим вони були згодні. 
Їхню простодушність Москва невдовзі використала, щоб представити свою агресію проти відновленої в ході протигетьманського повстання УНР як визвольний похід самих українців. Навіть свій полк один Таращанським назвала. Навіть дивізія Щорса, до якої цей полк входив, негласно Таращанською звалася.


Таращанці вкупі з московськими "братами" мали посадити в Харкові окупаційну адміністрацію, названу Москвою "тимчасовим робітничо-селянським урядом України", створеним у залізничному вагоні на вокзалі міста Курськ у підмосковській Україні 19 листопада 1918 року. Список цього уряду писався у Москві.


Господи, вбережи нас від того, щоб наші щирі поривання в любові до Батьківщини не були використані її ворогами їй на шкоду, як московською комуною були використані щирі поривання таращанських повстанців!


Автор тексту Сергій Коваленко за мотивами книг Олександра Бондаренко "Протисятояння" і "Роздоріжжя"

На фото герої тих часів Петро Кравченко, Василь Баляс, Федір Гребінко