Місяць тому Самозахист повідомив громаду про нечуваний своєю зухвалістю замах на майно маленького Ростіка Жбаннікова, опікуном якого є підприємець, член нашої організації. Тоді ми, зупинивши напад, повідомили правоохоронні органи про спробу захоплення житла та приватної власності маленького українця.

Дніпровська місцева прокуратура № 1 відкрила кримінальну справу № 12018040660000838, в рамках якої судом на будинок було накладено арешт. 

Трохи заспокоєний Самозахист продовжив займатися іншими поточними справами дорослих дядєй та тьотєй… Але ж

Сьогодні домоволодіння номер 5, яке ще кілька днів тому знаходилось на перевулку Новомосковський у Дніпрі та було закріплене за неповнолітньою дитиною з офіційним статусом позбавленої батьківського піклування, тепер повність зруйноване, зрівняне з землею, дерева вкрадено, участок завалений камінням. Краєвид нагадує післявоєнні часи.


Сталося так, що комусь колись до душі припав ласий шматок землі майже у центрі Дніпра. І цей хтось вніс до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - зараз цей реєстр став місцем скоєння добрячої половини махінацій з нерухомості - відомості про володіння Новомосковським провулком ВАТ «Камнеобробний завод» на підставі невідомо ким виданого свідоцтва ще 07.10.1996 року.

Як?! Звідки взявся той завод?! Але ж у тому провулку стоять житлові будинки, в яких зареєстровані та проживають живі (!) українці?! І в кожного з них є оригінали правовстановлюючих документів, виданих ще за радянських часів?!

Не зважаючи на будинкову книгу із записом про те, що у домі номер 5 разом з Ростіком зареєстрована його нікчемна мама, ймовірно не маючи жодного законом визначеного оригінального документу, дніпровський нотаріус Анна Павловська, названа журналістами не інакше як «кримінальним нотаріусом», примудряється 4 травня минулого року перереєструвати право власності на будинок з Заводу на товариша Чабана, якого, за висновком прокуратури, взагалі не існує у природі. Через кілька хвилин чудовим чином в неіснуючого Чабана знайшлися досить реальні покупці, і вже через годину у тій же нотаріальній конторі хата здобуває нових власників – подружжя Хайка Олександра та Каравай Ірину, які з великого кохання розділили здобуте навпіл. Бідолашній Павловській не вистачало документів, щоб задовольнити люблячу пару, тому вона вирішує додати свій власний ідентифікаційний номер у пусту графу " ІПН продавця". Про ці факти повідомила Самозахисту опікунка малого Лариса.

Простежується надзвичайно цікавий і вже буденний для українських реалій ланцюжок: в однин день з різницею майже в годину нотаріус перереєструє право власності з заводу на Чабана, потім Чабан з іпн нотаріуса Павловської відступає право власності Хайку та Каравай.

Цікаво, що Хайко купує не лише хату дитини, а й на додачу прихватує увесь Новомосковський провулок. Далі він надає доручення підрядникам звільнити провулок від сміття (сміттям назвали як раз житлові будинки та зелені насадження навколо) для подальших будівельних робіт.


Тричі ГО «Самозахист підприємців» зупиняла спроби фізичного заволодіння майном. Через неодноразові втручання Самозахисту з посередництва бригадира підрядників та хайківського родинного юриста Юлії «добропорядний власник» погоджується компенсувати дитині вартість нерухомості. Але дитина має десь проживати по досягненні ним повноліття, тому за нею має бути закріплене житлове приміщення. Якщо ти хочеш зруйнувати житло дитини – надай рівноцінне. Такі умови виявилися непривабливими для махінаторів, і вони просто зруйнували хату ринковою вартістю 700 000,00 грн.

Що ж. Хто до нас з мечем… Тепер відшкодовувати дитині втрачене майно Хайку доведеться мабуть вже з тюремної камери. А також його подільникам, замовникам та посібникам. Бо навернули вони справ мінімум на три статті ККУ. Ніхто не подарує рейдерам вручання у чуже житло, руйнування житла та майна громадянина, порушення судової заборони. На додачу, махінації з нерухомістю, користування підробними документами. Не солодко прийдеться усім учасникам процесу.

Хоча, як говорять, Хайко з дружиною начебто теж підставні особи. Ланцюжок тягнеться аж до відомого у Дніпрі заводу «Стеко» та красеня, якого ми частенько бачимо у рекламі вікон на місцевому ТВ. Дивує абсолютна впевненість махінаторів що нічого їм за це не буде. Чи може тому, за чутками, завод "Стеко" замінив вікна в Індустріальному РВ.

Але, чи справді так – то доведе або спростує слідство. Ми ж контролюватимемо його, допомагатимемо усіма можливими способами та інформуватимемо громаду про його перебіг.

Опікуни Ростіка висловлюють Самозахисту та співробітникам Першої прокуратури подяку. А сам Ростік впевнений в тому, що «Ми їм ще покажемо!».