Всеукраїнське підприємницьке об’єднання «Рада міст «Захисти ФОП», до складу якого входять представники більш ніж 40 міст України, стурбовані ситуацією монополізації ринку роздрібної торгівлі продуктами харчування та першої необхідності, дискримінацією малого підприємця та невпинним зростанням цін на продукти соціальної групи, господарські товари, товари для санітарного захисту тощо, яка розгортається на фоні боротьби з розповсюдженням коронавірусу.

Відповідно до Конституції України, саме права та свободи людини та їх гарантії повинні визначати зміст і спрямованість діяльності Держави. Держава має, відповідно до ст. 3 Конституції України, відповідати перед людиною за свою діяльність. Забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень, в тому числі за ознаками майнового стану або іншими ознаками(ст.24).

Кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (ст.42).

Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (ст.43).

Кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло (ст.48).

Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, зокрема передбачені ст. 24 Конституції: рівність перед законом (ст.64).

11 березня 2020 року Кабінет Міністрів України виніс Постанову №211, якою установив на усій території України карантин. 16 березня 2020 року Кабміном була винесена Постанова №215 із забороною роботи суб’єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, засобами гігієни тощо.

Однак, відповідно до урядової постанови № 239 від 25.03.2020 Урядом було дозволено певні види діяльності з обов’язковим дотриманням правил безпеки та відповідних санітарних і протиепідемічних заходів, зокрема торгівля продуктами харчування, засобами гігієни, ветеринарними препаратами, кормами, пестицидами та агрохімікатами, насінням і садивним матеріалом тощо.

Проте органами місцевого самоврядування були перевищені свої повноваження стосовно введення певних додаткових обмежень, не передбачених постановами.

Не зрозуміло, з яких підстав було дозволено торгівлю продуктами харчування у великих торгівельних центрах, і, водночас, заборонено торгівлю на ринках міст.

Невідомо чому ринки, які є безпечнішими щодо розповсюдження інфекції, були поставлені в дискримінаційний стан. Підприємці та самозайняті особи, що здійснювали на їх території господарську діяльність, залишились без засобів для існування. Товари з обмеженим терміном придатності зіпсовано.

ПРИКЛАД ЗАКРИТОГО РИКУ ЗА БАЖАННЯМ

Відповідно до п. 3 ст. 18 Господарського кодексу України, органам державної влади та органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам забороняється приймати акти та вчиняти дії, які усувають конкуренцію або необґрунтовано сприяють окремим конкурентам у підприємницькій діяльності, чи запроваджують обмеження на ринку, не передбачене законодавством.

Встановлення заборон чи обмежень стосовно окремих суб'єктів господарювання або груп підприємців визнається п.1 ст.31 цього ж Кодексу дискримінацією суб'єктів господарювання органами влади і п. 2 ст. 31 не допускаються.

Аналогічна норма викладена в ст. 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції», в якій зазначено, що дія, внаслідок якої окремим суб’єктам господарювання або групам суб’єктів господарювання створюються несприятливі чи дискримінаційні умови діяльності порівняно з конкурентами, визнаються антиконкурентними та тягнуть за собою законодавчо визначену відповідальність.

В ст. 47 Господарського кодексу України викладено Загальні гарантії прав підприємців, і в першу чергу зазначено, що Держава гарантує усім підприємцям, незалежно від обраних ними організаційних форм підприємницької діяльності, рівні права.

З наведеного стає зрозумілим, що протизаконно заборонивши торгівлю продуктами харчування на ринках міста і водночас створивши пільгові умови великим торгівельним мережам, органи місцевого самоврядування, у супереч нормам законодавства України, створили антиконкурентні умови та поставили власників великих мереж у монопольне становище. Це, як наслідок, призвело до невиправданого росту цін на продукти харчування.

З данними Антимонопольного комітету України. станом на сьогодні в деяких регіонах з початку березня ціни на гречану крупу зросли більше ніж на 50%, пшоно – на 24%, цукор на 16%. Значне підвищення цін зафіксовано в деяких мережах і на овочі: майже на 60% подорожчала картопля, вдвічі піднялися ціни на цибулю та моркву.

https://amcu.gov.ua/news/koronavirus-karantin-cini-na-produkti-harchuvannya-poziciya-amku

На підставі викладеного, просимо негайно здійснити дії щодо подолання несанкціонованого зростання цін на харчові продукти в умовах штучної монополії та кризи, спричиненої всесвітнім карантином.

Вважаємо за необхідне негайно звернутися до компетентних органів з метою виявлення винних у спекулятивному підвищенні цін на харчові продукти та товари першої необхідності для притягнення винних у цих діях до відповідальності.

Оцінюємо дії з пидвищення цін на харсові продукти та товари першої необхідності в умовах надзвичайної ситуації мародерством.

Вимагаємо від органу місцевого самоврядування сприяти припиненню антиконкурентних дій та відновленню рівних для всіх підприємців умов ведення господарської діяльності для подолання економічної кризи, спричиненої всесвітнім карантином, та забопіганню голоду. Нагадуємо, що відповідно до п.4 ст. 47 Господарського кодексу України, Збитки, завдані підприємцю внаслідок порушення громадянами чи юридичними особами, органами державної влади чи органами місцевого самоврядування його майнових прав, відшкодовуються підприємцю відповідно до цього Кодексу та інших законів.