 18.03.2018 21:05 |  Автор: Administrator | 
Не дивлячись на погоду, мороз та хурделицю, невмирущий Самозахист завжди разом. Тому перемагає!
Подробнее...
Обновлено (18.03.2018 21:15) 06.03.2018 11:45 | Автор: Администратор |
Чи то самозахистяни у душі бійці, чи український підприємець - то цілком військова професія... Обновлено (06.03.2018 12:07) 10.01.2018 00:00 | Автор: Администратор |
17.12.2017 00:00 | Автор: Администратор |
Декілька днів тому якась мерзота розмістила в мережах інтернету брудний пасквіль під назвою «Наркоторговцы и сепаратисты на службе у Саакашвили». Що мав на увазі невідомий автор і якої мети думав досягти, публікуючи його, – достеменно невідомо, і можливо, ця публікація залишилась би поза моєю увагою, як би не одна пікантна деталька – під дописом стояв підпис голови ГО «Самозахист підприємців» В. Боровинського. Тобто моя!
Обновлено (06.03.2018 12:09) 15.10.2017 18:59 | Автор: Ирина |
Хоча ні. Його звуть так і зараз. Кличуть дитинкою, синочком. Розповідають про нього так, наче він ще живий і от–от повернеться додому…. Шукали його серед тисячі трупів, що чекали черги на розвантаження та захоронення у мертвенно-холодних рефрежераторах десь у забутих Богом Чаплях. Залишки розпізнали по ДНК, зразок якого зняли з пальто, ношеного Герою на гражданці. А "там" він мотався між пеклом і смертю, хвацько керуючи бензовозом: заправляв в Іловайську пальним військову техніку. За день робив стільки ходок, що випадкова куля в гарячій точці не могла його наздогнати. Загинув на виході з котла, вбитий зрадницьки, як і тисячі наших хлопців, що склали голови за невідомо чиїм лиходійським наказом. Обновлено (15.10.2017 19:22) 08.10.2017 16:49 | Автор: Ирина |
Не зможуть ці шакали люті Днями Самозахист відвідав презентацію нової книги відомої дніпровської поетеси, волонтера, громадської діячки Надії Павлівни Таршин. Збірка громадянської лірики " Лінія розмежування" об’єднує два періоди — твори, написані до війни, а також під час військової агресії. Слухаючи вірші, ми разом з автором аналізували сучасне життя нашої країни: непорозуміння та жага до влади купки здичавілих олігархів призвела до краху Держави й зубожіння великої частини населення, що спричинило виникнення своєрідної лінії розмежування. Як здолати ситуацію й знову зробити Україну квітучою? Гостро - соціальні питання піднімає автор у своєму доробку. Приємно було опинитися у повній залі шанувальників творчості Надії Павлівни, відчути в багатьох присутніх патріотичну душу та волонтерську наснагу. Презентація несподівано стала центром зустрічі однодумців. Несподіванкою для нас стала особлива увага поета й теплі слова подяки на адресу ГО "Самозахист підприємців" та голови Віктора Боровинського особисто за те, що за важких часів Майдана ми взяли на себе видання збірки "Ключ від неба". Видати книгу патріота стало честю для нас. Зараз мало кого вразиш віршами. "Просто вижити у сьогоденні - то теж є подвиг", - слушно зауважила Надія на презентації. Але ми мусимо боротися невпинно, і кожен обирає собі зброю за силами: хто - автомат, хто - цеглину, а хто - талановите перо. Разом ми зможемо перемогти ворогів по всіх фронтах й запанувати щасливо на рідній землі. Бажаємо Надії Таршин міцного здоров'я, подальших творчих надбань та звершень. Р.S. Якщо поет тримає в руці перо, це ще не означає, що він не влучно стріляє або не вдержить цеглину... На все свій час...
View the embedded image gallery online at: http://samza.dp.ua/aboutus/gluehands.html#sigFreeIde2385bf34a Обновлено (09.10.2017 15:41) 27.09.2017 00:00 | Автор: Ирина |
Самозахист підприємців вже неодноразово розповідав про свого друга Сергія Пущенко, який своєю натхненною працею, на наш погляд, давно заслуговує право вважатися народним художником. Обновлено (28.09.2017 06:30) 09.05.2017 22:10 | Автор: Ирина |
Для неї сьогодні свято! Знайомтеся, ветеран Другої світової війни Євдокія Денисівна Волкова. Наша землячка Дуня Топчий зустріла війну ще школяркою. Підтримуючи бійців та місцевих мешканців, що у буремні часи німецької агресії жили у землянках за лінією оборони та захисту Дніпра, шо проходила тоді по сучасній вулиці Передовій, вона бігала між куль, приносячи їм харчі, воду та виконуюючи необхідні комунікаційні фукції. Знаходячись повсякчас перед очіма німецьких окупантів, була схоплена ними та відправлена у нациську Германію на примусові роботи. Цікаво, що свого майбутнього чоловіка, фронтовика Петра Олексійовича Волкова, вона зустріла як раз там, у Германії, під час визволення українських невільниців з нвмецького трудового полону. Дуню відправили назад в Україну, а Петро Волков, пройшовши всю війну та випивши всі її митарства до останньої краплини, після Перемоги освідчився дівчині. Весілля та народження діточок стало для них справжньою перемогою. Сьогодня ми разом з Висильом Волковим вітаємо маму Євдокію Денисівну зі святом. Бажаємо мира, здоров'я та злагоди. Та дякуємо за сина. Важаємо вчинки Василя стосовно відродження України, об'єднання українців у міцну громаду, його боротьбу за права людини на Майдані, підтримку інтересів підприємців України є ще однією перемогою мами. Слава героям! |
